задовольнити
Смотреть что такое "задовольнити" в других словарях:
задовольнити — див. задовольняти … Український тлумачний словник
задовольнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
задовольняти — задовольнити (виконувати чиї н. вимоги, бажання, претензії тощо), у[в]довольняти, у[в]довольнити, у[в]волювати, у[в]воляти, у[в]волити; ублажати, ублажити (догоджаючи) … Словник синонімів української мови
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
догідливий — а, е. Який догоджає кому небудь, намагається задовольнити чиї небудь бажання. || зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає. || Який виражає улесливість; власт. підлесливій, нещирій людині … Український тлумачний словник
догоджати — а/ю, а/єш, недок., догоди/ти, оджу/, о/диш, док., кому. Робити що небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого небудь або викликати чию небудь прихильність … Український тлумачний словник
задоволений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до задовольнити 1), 2). 2) у знач. прикм. Який відчуває задоволення, вдоволений, задовольнився чим небудь. || Який виражає почуття задоволення. Задоволений смішок … Український тлумачний словник
задоволення — я, с. 1) Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2) Почуття і стан вдоволення чим небудь; задоволеність … Український тлумачний словник
заживитися — ивлю/ся, и/вишся; мн. зажи/вляться; док., розм. Задовольнити потребу в їжі; наїстися … Український тлумачний словник
зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… … Український тлумачний словник
